Вища рада правосуддя спільно з Проєктом ЄС «Право-Justice» провели круглий стіл на тему «Стан суддівської незалежності в контексті європейської інтеграції України». Захід став платформою для обговорення ключових викликів і пріоритетів у забезпеченні незалежності судової влади як одного з фундаментальних критеріїв наближення України до стандартів Європейського Союзу.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик подякував міжнародним партнерам Проєкту ЄС «Право-Justice» за постійну підтримку та сприяння у проведенні заходів, присвячених питанням незалежності судової влади.

«Незалежність судової влади — це не просто ознака демократичної держави, а фундамент правової системи, без якої неможливо говорити про верховенство права чи довіру громадян до правосуддя», — наголосив Григорій Усик.

Він відзначив важливість активного обговорення внутрішніх і зовнішніх викликів, що стоять перед судовою системою, зокрема тих, які стосуються фінансового та матеріального забезпечення судової влади й стабільності її інституційного функціонування.

Григорій Усик звернув увагу на законопроєкт № 13466, який передбачає заміну прожиткового мінімуму базовою розрахунковою величиною для визначення оплати праці державних службовців, зокрема суддів. Застеріг, що надання уряду права самостійно встановлювати цей показник створює ризики для гарантій незалежності суддів.

Окремо Голова ВРП відзначив потенційні загрози для незалежності суддів у законопроєкті № 14000 про Державний бюджет України на 2026 рік, який передбачає розробку урядом законопроєкту про «спеціальні пенсії» для посадовців, включно із суддями. Зокрема підкреслив, що довічне грошове утримання суддів не є спецпенсією, а виступає невід’ємною гарантією їхньої незалежності.

Також очільник ВРП наголосив на необхідності забезпечення інституційної безперервності Ради та удосконалення процедур добору її членів. Зокрема зазначив, що потребують внесення змін до частини 8 статті 9 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а саме , якщо список кандидатів, який надає Етична рада суб’єктам призначення (обрання містить менше ніж дві особи на одну вакантну посаду), оголошується новий конкурс на вакантну посаду, в порядку визначеному законом.

Крім того, звернув увагу на те, що у зв’язку з тривалістю та складністю процедури добору кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя, а також у зв’язку з одночасним припиненням у січні 2027 року повноважень 8 членів Вищої ради правосуддя, обраних від З’їзду суддів України, існує потенційний ризик припинення повноважності Вищою радою правосуддя, а тому доцільним є внесення змін до частини 3 статті 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а саме у разі, якщо ВРП може стати неповноважною через закінчення строку повноважень членами Вищої ради правосуддя, такий член Вищої ради правосуддя продовжує виконувати свої повноваження до обрання на його посаду іншої особи, але не більше шести місяців з дня закінчення строку, на який було обрано (призначено) такого члена Вищої ради правосуддя.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов підкреслив, що незалежність судді полягає у створенні державою умов для здійснення правосуддя без тиску — із належним матеріальним, фінансовим та технічним забезпеченням.

Він повідомив, що парламент уже напрацював законопроєкт, який уточнює підстави та порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, і його доопрацювання відбуватиметься з урахуванням висновків Венеційської комісії.

Також Денис Маслов акцентував, що належне фінансування судової системи є невід’ємною умовою суддівської незалежності.

«Ефективна та справедлива судова система — це фундамент державності та запорука успішної європейської інтеграції України», — зазначив він.

Радник-посланник, заступник голови місії Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен наголосив, що принцип незалежності суддів є ключовим для демократичних систем, однак він завжди поєднується з підзвітністю та довірою громадськості.

«Баланс між незалежністю та підзвітністю — це виклик і водночас цінність демократії. У кожній країні цей баланс має власні особливості», — зазначив Себастьєн Сюрен.

Він також відзначив європейський шлях України та її зусилля у зміцненні верховенства права й демократії навіть під час війни.

Керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Штефан Шльойнінг зазначив:

«Незалежність судової влади має безпосередній зв’язок із євроінтеграційним шляхом України та з фінансовою підтримкою, яку надає Європейський Союз. Ми уважно стежимо за розглядом у парламенті законопроєктів, що стосуються цієї сфери».

Він повідомив, що 4 листопада буде оприлюднено звіт ЄС про розширення, який відобразить прогрес України у сфері правосуддя та верховенства права.

«Судова реформа, зокрема забезпечення незалежності суддів, має ключове значення. Ми вже бачимо відчутний прогрес завдяки співпраці парламенту України та міжнародних партнерів», — додав Шльойнінг.

Керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська зауважила, що цьогоріч Україна вперше взяла участь у дослідженні Європейської мережі рад правосуддя, присвяченому оцінці рівня суддівської незалежності.

«На жаль, Україна посіла найнижчу позицію у рейтингу, що свідчить про наявність серйозних викликів у кадрових процедурах, дисциплінарній практиці та захисті суддів від зовнішнього впливу. Водночас ухвалена Дорожня карта з питань верховенства права визначає конкретні кроки для посилення суддівської незалежності», — зазначила вона.

Оксана Цимбрівська також процитувала Ризьку декларацію 2025 року «Протистояння загрозам верховенству права», у якій наголошено, що незалежний суд — це не привілей суддів, а гарантія безпеки, справедливості й економічної стабільності для кожного громадянина.

Під час заходу представлено результати щорічного опитування Європейської мережі рад правосуддя (ЄМРП) щодо стану незалежності судової влади у країнах Європи.

Член Ради правосуддя Ірландії та Виконавчого комітету ЄМРП Браян О’Мур пояснив, що місія ЄМРП полягає у сприянні верховенству права, об’єднанні судових рад Європи і представництві їхніх інтересів у структурах ЄС та захисті незалежності судової влади. Мета опитування, яке проводить ЄМРП –  надання суддям можливості висловити свою думку та пропозиції для покращення процесів та умов їхньої роботи.

В опитуванні взяли участь понад 19 000 суддів із 30 країн Європи, що охоплюють 32 судові системи (у Великій Британії існує три окремі ради — Ірландії, Шотландії та Англії з Уельсом). У 2025 році до опитування приєдналися Молдова та Україна.

Аналітик Офісу ЄМРП Франс ван Дейк повідомив, що середній рівень суддівської незалежності у Європі становить 8,5 із 10 можливих балів. Водночас у багатьох країнах фіксується зростання тиску на суддів — з боку уряду, медіа та громадськості. В України рівень суддівської незалежності є нижчим за середньоєвропейський показник, при цьому наявні подібні виклики, зокрема проблеми із виконанням судових рішень та впливом медіа.

Член Вищої ради правосуддя Олександр Сасевич, модератор сесії з питань внутрішніх факторів впливу на незалежність суддів, наголосив на важливості чітких правових підстав для дисциплінарної відповідальності суддів:

«Відсутність чіткої межі між порушенням етичних норм і дисциплінарним проступком суперечить принципу правової визначеності. Завдання Вищої ради правосуддя — забезпечити баланс і справедливість у таких питаннях».

Член Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов нагадав, що у спільному висновку Венеційської комісії та Генерального директорату з прав людини щодо законопроєкту №13137 про удосконалення дисциплінарних та інших процедур, підкреслюється важливість балансу між незалежністю судової влади та підзвітністю, що є ключовою рисою будь-якої судової системи, зокрема української.

Сесію, присвячену темі зовнішніх факторів впливу на незалежність суддів модерував керівник компоненту «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice» Володимир Чабан. Він, зокрема, звернув увагу на таку проблему, як втручання у професійну діяльність суддів щодо здійснення правосуддя та дії, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя.

Член Вищої ради правосуддя Ольга Попікова наголосила на удосконаленні механізмів реагування на втручання у незалежність суддів та розробки більш дієвих інструментів реагування на порушення суддівської незалежності з метою недопущення втручання у здійснення правосуддя, які потребують закріплення на законодавчому рівні. Вона поінформувала, що у 2025 році до ВРП надійшло 182 повідомлення суддів про втручання в їхню діяльність. Серед найпоширеніших випадків — погрози, замінування судів, підроблення рішень, виявлення пристроїв прослуховування та позапроцесуальні звернення до суддів.

Фото: проєкт ЄС «Право-Justice»

Про запобігання зовнішньому впливу на суди та європейський досвід розповів магістрат Вищої ради магістратури Франції Жан-Батист Гаке.

Експерт проєкту ЄС «Право-Justice» Віргіліус Валанчюс поінформував про взаємодію національних судів із судами ЄС.

Заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Олег Коліуш окреслив процедури кадрового добору та кар’єрного просування в Україні.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч розповів про ротацію осіб, які займають адміністративні посади в судах. Про фінансове та матеріально-технічне забезпечення судів доповів заступник голови Державної судової адміністрації України Леонід Сапельников.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мирослава Білак звернула увагу на зростаюче навантаження судів судовими справами, але попри умови воєнного стану, кадровий голод та інші складнощі, судді всіх інстанцій докладають максимум зусиль для дотримання процесуальних строків.

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олена Кібенко поділилася думками про розмежування свободи слова та тиску на суддів під час інформаційних атак.

Про медійну та громадську увагу до здійснення правосуддя розповіла журналістка, телеведуча державного українського каналу іномовлення FREEДОМ Лейла Мамедова.

Фото: проєкт ЄС «Право-Justice»

У фінальній модерованій дискусії, яку вів суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віталій Кальник, обговорювалися напрями вдосконалення законодавчих та інституційних гарантій суддівської незалежності. Учасниками дискусії були: заступник голови Комітету з питань правової політики Верховної Ради України Павло Павліш, голова ВРП Григорій Усик, магістрат Вищої ради магістратури Франції  Лоран Феккар (Франція), заступниця керівника проєкту ЄС «Право-Justice» Ольга Срібняк, представниця Громадської ради доброчесності Ольга Веретільник.

* * *

Захід організував Проєкт ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France, у співпраці з Вищою радою правосуддя та Посольством Франції в Україні.

Вища рада правосуддя